1. Словник української мови Грінченка

прицупити

Прицупити, -плю, -пиш

гл.

1) Притянуть. Прицупи мені рубель, щоб віз осів.

2) Притащить. Звелів прицупити винуватців у росправу.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прицупити — прицу́пити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. прицупити — -плю, -пиш, док., перех., заст. Притягти, доправити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прицупити — ПРИЦУ́ПИТИ, лю, иш, док., кому, що, кого, діал. Притягнути. Прицупи [прицуп] мені рубель, щоб віз осів (Сл. Б. Грінченка); Звелів прицупити винуватців у розправу (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах