Словник української мови Грінченка

причтовий

Причтовий, -а, -е

Причиной котораго было какое либо происшествіе, случай. см. причта. Чи ти, (пропаснице), погадана, чи ти наслана, чи ти наспана, чи ти наїдена, чи напита, чи ти місцьова, чи ти причтова, чи ти призірна?... Чуб. І. 119.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. причтовий — при́чтовий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. причтовий — ПРИ́ЧТОВИЙ, а, е, розм. Викликаний, породжений причтою. Чи ти [пропаснице] погадана, чи ти наслана, чи ти наспана, чи ти наїдена, чи напита, чи ти місцьова [місцева], чи ти причтова, чи ти призірна [пристрітна]? (П. Чубинський).  Словник української мови у 20 томах