Словник української мови Грінченка

причільник

Причільник, -ка

м. Часть очіпка (охватывающая лобъ?) КС. 1893. XII. 449.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. причільник — ПРИЧІ́ЛЬНИК, а, ч., діал. Частина очіпка.  Словник української мови у 20 томах