причільник Причільник, -ка м. Часть очіпка (охватывающая лобъ?) КС. 1893. XII. 449. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках причільник — ПРИЧІ́ЛЬНИК, а, ч., діал. Частина очіпка. Словник української мови у 20 томах