приштрика

Приштри́ка, -ки

ж. То, чѣмъ приштрикують. Шуточное слово въ сказкѣ: Взяв рожен і приштрикнув її у потилицю до землі. Вона, тоді й проситься: «Прости мене, свята приштрико!» Грин. II. 163.

Значення в інших словниках

1. приштрика — ПРИШТРИ́КА, и, ж., розм. Те, чим приштрикують. Взяв рожен і приштрикнув її у потилицю до землі. Вона тоді й проситься: “Прости мене, свята приштрико!” (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах