приштрика

ПРИШТРИ́КА, и, ж., розм.

Те, чим приштрикують.

Взяв рожен і приштрикнув її у потилицю до землі. Вона тоді й проситься: “Прости мене, свята приштрико!” (Сл. Б. Грінченка).

Значення в інших словниках

1. приштрика — Приштри́ка, -ки ж. То, чѣмъ приштрикують. Шуточное слово въ сказкѣ: Взяв рожен і приштрикнув її у потилицю до землі. Вона, тоді й проситься: «Прости мене, свята приштрико!» Грин. II. 163.  Словник української мови Грінченка