приштрикувати

Приштрикувати, -кую, -єш

сов. в. приштрикну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Прикалывать, приколоть, пригвоздить. Приштрикнув до землі як жабу. Полт. Взяв рожен і приштрикнув її у потилицю до землі. Грин. II. 163.

Значення в інших словниках

1. приштрикувати — приштри́кувати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. приштрикувати — -ую, -уєш, недок., приштрикнути, -ну, -неш, док., перех., розм. Проколюючи кого-небудь, знищувати, вбивати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. приштрикувати — ПРИШТРИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИШТРИКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, розм. Проколюючи кого-небудь, знищувати, вбивати. Приштрикнув до землі як жабу (Сл. Б. Грінченка); – А що б було, коли б я...  Словник української мови у 20 томах
4. приштрикувати — ПРИШТРИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИШТРИКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех., розм. Проколюючи кого-небудь, знищувати, вбивати. Приштрикнув до землі як жабу (Сл. Гр.); — А що б було, коли б я… — тут Колісник таке сказав, що аж діди витріщили баньки, та він..  Словник української мови в 11 томах