Великий тлумачний словник сучасної мови

приштрикувати

приштри́кувати

-ую, -уєш, недок., приштрикнути, -ну, -неш, док., перех., розм.

Проколюючи кого-небудь, знищувати, вбивати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. приштрикувати — приштри́кувати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. приштрикувати — ПРИШТРИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИШТРИКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, розм. Проколюючи кого-небудь, знищувати, вбивати. Приштрикнув до землі як жабу (Сл. Б. Грінченка); – А що б було, коли б я...  Словник української мови у 20 томах
  3. приштрикувати — ПРИШТРИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИШТРИКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех., розм. Проколюючи кого-небудь, знищувати, вбивати. Приштрикнув до землі як жабу (Сл. Гр.); — А що б було, коли б я… — тут Колісник таке сказав, що аж діди витріщили баньки, та він..  Словник української мови в 11 томах
  4. приштрикувати — Приштрикувати, -кую, -єш сов. в. приштрикну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Прикалывать, приколоть, пригвоздить. Приштрикнув до землі як жабу. Полт. Взяв рожен і приштрикнув її у потилицю до землі. Грин. II. 163.  Словник української мови Грінченка