Словник української мови Грінченка

приємність

Приємність, -ности

ж.

1) Пріятность.

2) Удовольствіе.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. приємність — приє́мність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. приємність — фр. задоволення, втіха, радість, насолода <н. з приємністю>.  Словник синонімів Караванського
  3. приємність — див. радість  Словник синонімів Вусика
  4. приємність — -ності, ж. 1》 Те, що викликає задоволення, втіху, радість і т. ін. || Почуття задоволення, втіхи, насолоди і т. ін. || ірон. Те, що викликає незадоволення, неприємність. Мати приємність у сполуч. з інфін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. приємність — ПРИЄ́МНІСТЬ, ності, ж. 1. Те, що викликає задоволення, втіху, радість і т. ін. Дуже був би радий побачитись з Вами ще раз, бо це, правду мовити, найбільша приємність для мене (М.  Словник української мови у 20 томах
  6. приємність — ПРИХИ́ЛЬНІСТЬ (почуття і вияв доброзичливості до когось, чогось), ПРИ́ЯЗНЬ, СИМПА́ТІЯ, ЛЮБ'Я́ЗНІСТЬ, ПРИВ'ЯЗАНІСТЬ, ПРИЗНА́ННЯ рідше, ПРИЄ́МНІСТЬ рідше, ПРИВІТНІСТЬ, ПРИВІТ розм., ПРИВ'ЯЗА́ННЯ діал.; ФАВО́Р книжн., заст.  Словник синонімів української мови
  7. приємність — Приє́мність, -ности, -ності, -ністю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. приємність — ПРИЄ́МНІСТЬ, ності, ж. 1. Те, що викликає задоволення, втіху, радість і т. ін. Дуже був би радий побачитись з Вами ще раз, бо це, правду мовити, найбільша приємність для мене (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах