приємність
ПРИЄ́МНІСТЬ, ності, ж.
1. Те, що викликає задоволення, втіху, радість і т. ін.
Дуже був би радий побачитись з Вами ще раз, бо це, правду мовити, найбільша приємність для мене (М. Коцюбинський);
Всі здавалися милими, хорошими і говорили один одному тільки приємності (І. Багмут);
// Почуття задоволення, втіхи, насолоди і т. ін.
Гомін задоволення пішов по слухачах. Щоб розтягнути приємність, Микола в цьому місці перервав розповідь і заходився розкурювати погаслу люльку (В. Гжицький);
[Артур:] Одверто кажучи, я ніколи не відчував приємності від зустрічі з цими людьми (В. Собко);
// ірон. Те, що викликає незадоволення, неприємність.
Сю ніч цілісіньку якийсь пароход [пароплав] простояв коло Ореанди, не зважуючись посунутись ні сюди, ні туди в тумані – ото ще также приємність! (Леся Українка);
Голова була трохи тяжка, і ціле тіло було ліниве. От тобі приємності невиспаної ночі! (О. Маковей).
2. Те, що викликає симпатію, прихильність.
“Сей Шелевило-брехунець, – дума Хапко, – .. має в собі приємність”... (Марко Вовчок);
Гашіца, спершись на бочку, не спускала ока зі свого милого, немов розкошувала його приємністю (М. Коцюбинський);
// Відчуття симпатії; прихильність.
Цей острах, що він всмоктав в себе безліччю дрібниць від впливу обивательщини, нараз зник і натомість його обійняла .. приємність до цього чоловіка (Олесь Досвітній).
3. Розвага.
Він покинув столицю з її приємностями і забавами, покинув навіть школу (І. Франко);
Колись він бридився скупістю, і не один гріш, кинений на дрібну приємність або позичений безповоротно приятелеві, – тепер .. пригнітав його (Н. Кобринська);
Діти прирекли вчителеві, що будуть чемні, прогулянка до лісу була одною з найбільших приємностей шкільних (С. Ковалів).
Ма́ти приє́мність див. ма́ти²;
Роби́ти (справля́ти) / зроби́ти (спра́вити) приє́мність див. роби́ти.
○ (1) З приє́мністю; Не без приє́мності у знач. присл. – з почуттям задоволення, втіхи, насолоди.
Марат Крицевий ішов вулицею і з приємністю слухав, як стукають закаблуки його міцних солдатських черевиків (С. Журахович);
Не встигла жінка слова сказати йому на заперечення, як він раптом обняв її і поцілував. Кріпко і, як видно, не без приємності (А. Головко).
Словник української мови (СУМ-20)