пробрязкати

Пробря́зкати, -каю, -єш

гл. Пробренчать извѣстное время.

Значення в інших словниках

1. пробрязкати — пробря́зкати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. пробрязкати — -аю, -аєш. Док. до брязкати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пробрязкати — ПРОБРЯ́ЗКАТИ, аю, аєш. Док. до бря́зкати. І раптом – дзвінок телефону Пробрязкав різко вночі... (Л. Первомайський).  Словник української мови у 20 томах
4. пробрязкати — ПРОБРЯ́ЗКАТИ, аю, аєш. Док. до бря́зкати. І раптом — дзвінок телефону Пробрязкав різко вночі… (Перв., І, 1958, 77).  Словник української мови в 11 томах