пробрязкати

Пробря́зкати, -каю, -єш

гл. Пробренчать извѣстное время.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пробрязкати — пробря́зкати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пробрязкати — -аю, -аєш. Док. до брязкати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пробрязкати — ПРОБРЯ́ЗКАТИ, аю, аєш. Док. до бря́зкати. І раптом – дзвінок телефону Пробрязкав різко вночі... (Л. Первомайський). Словник української мови у 20 томах
  4. пробрязкати — ПРОБРЯ́ЗКАТИ, аю, аєш. Док. до бря́зкати. І раптом — дзвінок телефону Пробрязкав різко вночі… (Перв., І, 1958, 77). Словник української мови в 11 томах