пробрязкати
Пробря́зкати, -каю, -єш
гл. Пробренчать извѣстное время.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пробрязкати — пробря́зкати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- пробрязкати — -аю, -аєш. Док. до брязкати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пробрязкати — ПРОБРЯ́ЗКАТИ, аю, аєш. Док. до бря́зкати. І раптом – дзвінок телефону Пробрязкав різко вночі... (Л. Первомайський). Словник української мови у 20 томах
- пробрязкати — ПРОБРЯ́ЗКАТИ, аю, аєш. Док. до бря́зкати. І раптом — дзвінок телефону Пробрязкав різко вночі… (Перв., І, 1958, 77). Словник української мови в 11 томах