пробрязкати

ПРОБРЯ́ЗКАТИ, аю, аєш.

Док. до бря́зкати.

І раптом – дзвінок телефону Пробрязкав різко вночі... (Л. Первомайський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пробрязкати — пробря́зкати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пробрязкати — -аю, -аєш. Док. до брязкати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пробрязкати — ПРОБРЯ́ЗКАТИ, аю, аєш. Док. до бря́зкати. І раптом — дзвінок телефону Пробрязкав різко вночі… (Перв., І, 1958, 77). Словник української мови в 11 томах
  4. пробрязкати — Пробря́зкати, -каю, -єш гл. Пробренчать извѣстное время. Словник української мови Грінченка