пробуртити

Пробурти́ти, -чу, -тиш

гл. Просверлить, пробуравить. Ось шрами, а ось-де куля пробуртила ногу. Мкр. Н. 27.

Значення в інших словниках

1. пробуртити — ПРОБУРТИ́ТИ, рчу́, рти́ш, док., діал., що. Просвердлити, пробити що-небудь глибоко або наскрізь. Ось шрам, а ось-де куля пробуртила ногу (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах