Словник української мови у 20 томах

пробуртити

ПРОБУРТИ́ТИ, рчу́, рти́ш, док., діал., що.

Просвердлити, пробити що-небудь глибоко або наскрізь.

Ось шрам, а ось-де куля пробуртила ногу (Сл. Б. Грінченка).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. пробуртити — Пробурти́ти, -чу, -тиш гл. Просверлить, пробуравить. Ось шрами, а ось-де куля пробуртила ногу. Мкр. Н. 27.  Словник української мови Грінченка