Словник української мови Грінченка

провернути

Проверну́ти, -ну́, -неш

гл. = провертіти. Проверни дірки в дошці. см. провірчувати.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. провернути — проверну́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. провернути — див. провертати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. провернути — ПРОВЕРНУ́ТИ див. проверта́ти.  Словник української мови у 20 томах
  4. провернути — ЗДІ́ЙСНЮВАТИ (проводити в життя план, задум, робити щось дійсним, реальним), ЗДІЙСНЯ́ТИ рідше, РЕАЛІЗУВА́ТИ, ВТІ́ЛЮВАТИ (УТІ́ЛЮВАТИ) звичайно із сл.  Словник синонімів української мови
  5. провернути — ПРОВЕРНУ́ТИ див. проверта́ти.  Словник української мови в 11 томах