провертіти

Провірчувати, -чую, -єш

сов. в. провертіти, -рчу, -тиш, гл. Просверливать, просверлить, пробуравить. Провірчуй дірку в дошці отим великим свердлом. Харьк. у.

Значення в інших словниках

1. провертіти — проверті́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. провертіти — див. провірчувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. провертіти — ПРОВЕРТІ́ТИ див. прові́рчувати.  Словник української мови у 20 томах
4. провертіти — ПРОВЕРТІ́ТИ див. прові́рчувати.  Словник української мови в 11 томах