провинуватитися

Провинуватитися, -чуся, -тишся

гл. Провиниться. Жив дяк у якомусь селі, та чимсь провинувативсь. О. 1862. VI. 54.

Значення в інших словниках

1. провинуватитися — ПРОВИНУВА́ТИТИСЯ, а́чуся, а́тишся, док. Завинити. Жив дяк у якомусь селі, та чимсь провинуватився (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах