проволокти

Проволіка́ти, -ка́ю, -єш

сов. в. проволокти́, -чу́, -че́ш, гл. Протаскивать, протаскать, проволочь.

Значення в інших словниках

1. проволокти — проволокти́ дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. проволокти — див. проволікати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. проволокти — ПРОВОЛОКТИ́ див. проволіка́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. проволокти — ЗАТРИ́МУВАТИ (заважати, пере-шкоджати кому-, чому-небудь рухатися, розвиватися тощо з належною швидкістю), ЗАДЕ́РЖУВАТИ, СТРИ́МУВАТИ, УТРИ́МУВАТИ (ВТРИ́МУВАТИ), ПРИТРИ́МУВАТИ, ГАЛЬМУВА́ТИ, ЗАГАЛЬМО́ВУВАТИ, УПОВІ́ЛЬНЮВАТИ (ВПОВІ́ЛЬНЮВАТИ)...  Словник синонімів української мови
5. проволокти — ПРОВОЛОКТИ́ див. проволіка́ти.  Словник української мови в 11 томах