Словник синонімів української мови

проволокти

ЗАТРИ́МУВАТИ (заважати, пере-шкоджати кому-, чому-небудь рухатися, розвиватися тощо з належною швидкістю), ЗАДЕ́РЖУВАТИ, СТРИ́МУВАТИ, УТРИ́МУВАТИ (ВТРИ́МУВАТИ), ПРИТРИ́МУВАТИ, ГАЛЬМУВА́ТИ, ЗАГАЛЬМО́ВУВАТИ, УПОВІ́ЛЬНЮВАТИ (ВПОВІ́ЛЬНЮВАТИ), СПОВІ́ЛЬНЮВАТИ, ЗДЕ́РЖУВАТИ розм., ПРОВОЛІКА́ТИ розм. — Док.: затри́мати, заде́ржати, стри́мати, утри́мати (втри́мати), притри́мати, загальмува́ти, упові́льнити (впові́льнити), спові́льнити, зде́ржати, проволокти́, опізни́ти заст. Затримувати суспільний розвиток; Глибокий яр, прудкий потік мене щомить задержують (Уляна Кравченко); — Природа речей двоїста, і ці самі звички, що надають сталості нашому життю.. разом з тим гальмують наш поступ до вищих життєвих форм (В. Підмогильний); Наче хтось навмисне підсунув йому такий волохатий папір, що перо раз у раз надибує на якісь горбки, чіпляється і уповільнює лет мислі (Н. Рибак). — Пор. 1. зупиня́ти, 1. стри́мувати, 1. упові́льнювати.

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. проволокти — проволокти́ дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. проволокти — див. проволікати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. проволокти — ПРОВОЛОКТИ́ див. проволіка́ти.  Словник української мови у 20 томах
  4. проволокти — ПРОВОЛОКТИ́ див. проволіка́ти.  Словник української мови в 11 томах
  5. проволокти — Проволіка́ти, -ка́ю, -єш сов. в. проволокти́, -чу́, -че́ш, гл. Протаскивать, протаскать, проволочь.  Словник української мови Грінченка