Словник синонімів української мови

проволока

ЗВОЛІКА́ННЯ (затримка з виконанням, завершенням чого-небудь), ТЯГАНИ́НА, ЗАТЯ́ЖКА, ПРОВОЛО́КА розм., ВІДВОЛО́КА діал., МНИ́ХИ мн., діал., зневажл. Узявши слово, Морозицький дорікнув ученим за зволікання з відповідями й рекомендаціями (О. Лупій); Затяжка війни (1-ї світової), суперечності серед вищого командування, .. великі втрати в людях викликали незадоволення серед народу (В. Гжицький); (Вісванітра:) Із свого дому і з усього краю Ти з жінкою своєю й сином маєш Ще нині геть іти без відволоки (І. Франко); — Покинь трихи та мнихи та приньмайсь (берись) за діло (Г. Квітка-Основ'яненко). — Пор. за́три́мка.

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. проволока — Проволо́ка: — затримка, зволікання при виконанні чого-небудь [44-1]  Словник з творів Івана Франка
  2. проволока — проволо́ка іменник жіночого роду затримка розм.  Орфографічний словник української мови
  3. проволока — Проволо́ка. Зволікання, недотримання терміну, невчасне виконання чогось. Для того треба призвичаїти читачів до порядку і до додержуваня речинця відданя, який може, приміром, виносити місяць для научних, а дві неділі для белетристичних книжок...  Українська літературна мова на Буковині
  4. проволока — -и, ж., розм. Затримка, зволікання при виконанні чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. проволока — див. затяжка, застій  Словник чужослів Павло Штепа
  6. проволока — ПРОВОЛО́КА, и, ж., розм. Затримка, зволікання під час виконання чого-небудь. – Служба проволоки не терпить! – в розпуці скрикнула Целя і поспішним кроком подалася до пошти (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
  7. проволока — Проволо́ка, -ки, -ці; -ло́ки, -ло́к  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. проволока — ПРОВОЛО́КА, и, ж., розм. Затримка, зволікання при виконанні чого-небудь. — Служба проволоки не терпить! — в розпуці скрикнула Целя і поспішним кроком подалася до пошти (Фр., II, 1950, 312); Коломієць без проволоки наказав комсомольцям порозводити додому дівчат (Речм., Весн. грози, 1961, 181).  Словник української мови в 11 томах
  9. проволока — Проволока, -ки ж. Замедленіе, проволочка. Шевч. (О. 1862. III. 7). Пішло наше діло у проволоку. Волч. у.  Словник української мови Грінченка