провіщувати Провіщувати, -щую, -єш гл. Предсказать, возвѣстить. Сич провіщував щось недобре. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках провіщувати — прові́щувати дієслово недоконаного виду рідко провіщува́ти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови провіщувати — I пров`іщуватидив. провіщати. II провіщув`атидив. провіщати. Великий тлумачний словник сучасної мови провіщувати — ПРОВІ́ЩУВА́ТИ див. провіща́ти. Словник української мови у 20 томах провіщувати — ВІДЧУВА́ТИ (інтуїтивно угадувати, здогадуватися), ПОЧУВА́ТИ, ЧУ́ТИ, ВІЩУВА́ТИ, ПРОВІЩА́ТИ (ПРОВІ́ЩУВАТИ) рідше, ЗАЧУВА́ТИ рідше, СПОЧУВА́ТИ розм. рідше, ОЧУВА́ТИ діал. — Док.: відчу́ти, почу́ти, провісти́ти, зачу́ти, спочу́ти, очу́ти. Словник синонімів української мови провіщувати — ПРОВІ́ЩУВАТИ див. провіща́ти. ПРОВІЩУВА́ТИ див. провіща́ти. Словник української мови в 11 томах