проглаголати

Проглаголати, -лаю, -єш

гл. Проговорить. Так проглаголавши, замовк старий. К. ЧР. 421.

Значення в інших словниках

1. проглаголати — проглаго́лати дієслово доконаного виду промовити арх.  Орфографічний словник української мови
2. проглаголати — див. проглаголити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. проглаголати — ПРОГЛАГО́ЛАТИ див. проглаго́лити.  Словник української мови у 20 томах
4. проглаголати — СКАЗА́ТИ (передати словами думки, почуття, поставити якесь запитання, дати відповідь, зробити повідомлення і т. ін.), МО́ВИТИ, ПРОМО́ВИТИ, ПРОГОВОРИ́ТИ, ПРОКАЗА́ТИ, ВИ́МОВИТИ, ВИ́СЛОВИТИ, ПОВІ́ДАТИ, ВИ́ГОВОРИТИ розм., ПРОГЛАГО́ЛИТИ (ПРОГЛАГОЛАТИ) заст.  Словник синонімів української мови
5. проглаголати — ПРОГЛАГО́ЛАТИ див. проглаго́лити.  Словник української мови в 11 томах