прогодувати

Прогодувати, -ду́ю, -єш

гл. Прокормить. То прогодую діти малії і вдови старії. Чуб. III. 414.

Значення в інших словниках

1. прогодувати — прогодува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. прогодувати — див. прогодовувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прогодувати — ПРОГОДУВА́ТИ див. прогодо́вувати.  Словник української мови у 20 томах
4. прогодувати — ГОДУВА́ТИ (забезпечувати кого-небудь їжею), ПРОГОДО́ВУВАТИ, ХАРЧУВА́ТИ, ПРОХАРЧО́ВУВАТИ, ЖИВИ́ТИ розм., ХАРЧИ́ТИ розм. рідше, КОНТЕНТУВА́ТИ заст., СТРАВУВА́ТИ діал.; СТОЛУВА́ТИ розм. (за плату). — Док.: прогодува́ти, прохарчува́ти, прохарчи́ти.  Словник синонімів української мови
5. прогодувати — ПРОГОДУВА́ТИ див. прогодо́вувати.  Словник української мови в 11 томах