прогоріти Прогорі́ти, -рю́, -ри́ш гл. Прогорѣть. З причілку стіна прогоріла наскрізь. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках прогоріти — прогорі́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови прогоріти — див. прогоряти. Великий тлумачний словник сучасної мови прогоріти — ПРОГОРІ́ТИ див. прогоря́ти. Словник української мови у 20 томах прогоріти — ЗГОРІ́ТИ (знищитися вогнем), СПАЛИ́ТИСЯ, ПРОГОРІ́ТИ, ПЕРЕГОРІ́ТИ, ВИ́ГОРІТИ, СПОПЕЛІ́ТИ, ЗДИ́МІТИ (ЗДИМІ́ТИ) діал. (до кінця, до останку). — Недок. Словник синонімів української мови прогоріти — ПРОГОРІ́ТИ див. прогоря́ти. Словник української мови в 11 томах