Великий тлумачний словник сучасної мови

прогоріти

прогорі́ти

див. прогоряти.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. прогоріти — прогорі́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. прогоріти — ПРОГОРІ́ТИ див. прогоря́ти.  Словник української мови у 20 томах
  3. прогоріти — ЗГОРІ́ТИ (знищитися вогнем), СПАЛИ́ТИСЯ, ПРОГОРІ́ТИ, ПЕРЕГОРІ́ТИ, ВИ́ГОРІТИ, СПОПЕЛІ́ТИ, ЗДИ́МІТИ (ЗДИМІ́ТИ) діал. (до кінця, до останку). — Недок.  Словник синонімів української мови
  4. прогоріти — ПРОГОРІ́ТИ див. прогоря́ти.  Словник української мови в 11 томах
  5. прогоріти — Прогорі́ти, -рю́, -ри́ш гл. Прогорѣть. З причілку стіна прогоріла наскрізь.  Словник української мови Грінченка