продажний —
-а, -е. 1》 Прикм. до продаж 1). 2》 перен. Який продає себе, свої почуття, честь і т. ін. за гроші, плату. || Якого можна купити за гроші, плату. 3》 перен. Такий, якого можна підкупити; здатний заради грошей, користі на безчесні вчинки, зраду і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
продажний —
ПРОДА́ЖНИЙ, а, е. 1. Прикм. до про́даж 1. Продажна ціна; // Признач. для продажу. – Але я не казав, що маю ґрунт на продаж, що в мене ґрунт продажний, – говорив Семен так же несміливо й нерадо (Л. Мартович). 2. перен.
Словник української мови у 20 томах
продажний —
прода́жна шку́ра, зневажл. Той, хто зраджує кого-, що-небудь. — А ти їх (поранених), видно, сюди (в тюрму) спровадив? — Блиснув вороже Сашко.— Та вже куди не спровадив...— зам’явся староста ..— Шкура продажна,— буркнув Коваль (Ю.
Фразеологічний словник української мови
продажний —
ЗРАДЛИ́ВИЙ (здатний на зраду, на підступний, віроломний вчинок; властивий зрадникові), ЗРА́ДНИЦЬКИЙ, ЗРА́ДНИЙ рідко; ВІРОЛО́МНИЙ (який порушує обіцянку, зобов'язання); ПРОДА́ЖНИЙ (якого можна підкупити).
Словник синонімів української мови
продажний —
Прода́жний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
продажний —
ПРОДА́ЖНИЙ, а, е. 1. Прикм. до про́даж 1. Продажна ціна; // Признач. для продажу. — Але я не казав, що маю грунт на продаж, що в мене грунт продажний, — говорив Семен так же несміливо й нерадо (Март., Тв., 1954, 121). 2. перен.
Словник української мови в 11 томах