продажний

ПРОДА́ЖНИЙ, а, е.

1. Прикм. до про́даж 1.

Продажна ціна;

// Признач. для продажу.

– Але я не казав, що маю ґрунт на продаж, що в мене ґрунт продажний, – говорив Семен так же несміливо й нерадо (Л. Мартович).

2. перен. Який продає себе, свої почуття, честь і т. ін. за гроші, плату.

Генерали, офіцери, продажні жінки вискакують з машин і падають живі й мертві в багнюку (О. Довженко);

// Якого можна купити за гроші, плату.

По улиці шукала безголів'я, Повія вешталась одна. Куди приткнути тіло їй продажне, Коли таких цурається весь світ? (П. Грабовський).

3. перен. Такий, якого можна підкупити; здатний заради грошей, користі на безчесні вчинки, зраду і т. ін.

[Шпіцкопф:] Пане, ви мене ображуєте [ображаєте]. Уважаєте мене за продажного чоловіка (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. продажний — (той, якого підкупом можна переманити на свій бік) підкупний, розпродажний.  Словник синонімів Полюги
2. продажний — прода́жний прикметник  Орфографічний словник української мови
3. продажний — (- душу) запроданський, підкупний; пор. ЗРАДНИЦЬКИЙ.  Словник синонімів Караванського
4. продажний — -а, -е. 1》 Прикм. до продаж 1). 2》 перен. Який продає себе, свої почуття, честь і т. ін. за гроші, плату. || Якого можна купити за гроші, плату. 3》 перен. Такий, якого можна підкупити; здатний заради грошей, користі на безчесні вчинки, зраду і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. продажний — прода́жна шку́ра, зневажл. Той, хто зраджує кого-, що-небудь. — А ти їх (поранених), видно, сюди (в тюрму) спровадив? — Блиснув вороже Сашко.— Та вже куди не спровадив...— зам’явся староста ..— Шкура продажна,— буркнув Коваль (Ю.  Фразеологічний словник української мови
6. продажний — ЗРАДЛИ́ВИЙ (здатний на зраду, на підступний, віроломний вчинок; властивий зрадникові), ЗРА́ДНИЦЬКИЙ, ЗРА́ДНИЙ рідко; ВІРОЛО́МНИЙ (який порушує обіцянку, зобов'язання); ПРОДА́ЖНИЙ (якого можна підкупити).  Словник синонімів української мови
7. продажний — Прода́жний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. продажний — ПРОДА́ЖНИЙ, а, е. 1. Прикм. до про́даж 1. Продажна ціна; // Признач. для продажу. — Але я не казав, що маю грунт на продаж, що в мене грунт продажний, — говорив Семен так же несміливо й нерадо (Март., Тв., 1954, 121). 2. перен.  Словник української мови в 11 томах
9. продажний — Продажний, -а, -е Назначенный къ продажѣ. Продажне — заважне. Ном. № 10523.  Словник української мови Грінченка