прозорий

Прозорий, -а, -е

Прозрачный. Світ проходить крізь скло, бо воно прозоре. Ком. II. 42. Поділ, втягаючись рогом у Дніпро, неначе плавав на синій тихій прозорій воді з своїми церквами й будинками. Левиц. Пов. 4.

Значення в інших словниках

1. прозорий — прозо́рий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. прозорий — Прозираний, проглядуваний, ок. крізький; (- воду) чистий-пречистий; (як сито) ажурний, ажуровий, прозористий; (- небо) світлий, ясний, не затьмарений; (- шкіру) який світиться, восковий; (звук) мелодійний, чистий; (смуток)...  Словник синонімів Караванського
3. прозорий — Ажурний, ажуровий, прозірний, прозірчастий, прозірчатий, прозористий, прозорний, прозорчастий, прозорчатий, просвітчастий  Словник синонімів Вусика
4. прозорий — -а, -е. 1》 Який вільно пропускає крізь себе світло, просвічує наскрізь. || Крізь просвіти, дірочки в якому видніються інші предмети; ажурний. || Крізь який чітко видно інші предмети; дуже чистий. || Світлий, ясний, нічим не затьмарений.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. прозорий — ПРОЗО́РИЙ, а, е. 1. Який вільно пропускає крізь себе світло, просвічує наскрізь. Часом з'являлись бліді хмаринки, довгі, худі, прозорі, немов сухотники проходжались десь на курорті, понад блакитним морем (М.  Словник української мови у 20 томах
6. прозорий — ВІДВЕ́РТИЙ (який проявляється цілком відкрито), ВІДКРИ́ТИЙ, ПРЯМИ́Й, НЕПРИХО́ВАНИЙ, НЕПРИКРИ́ТИЙ, НЕЗАМАСКО́ВАНИЙ, Я́ВНИЙ, ПОМІ́ТНИЙ, ПРОЗО́РИЙ, НЕПОТАЙНИ́Й, НЕТА́ЄНИЙ рідше. Гвоздь подивився на мене з відвертим презирством (І.  Словник синонімів української мови
7. прозорий — Прозо́рий, -ра, -ре  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. прозорий — ПРОЗО́РИЙ, а, е. 1. Який вільно пропускає крізь себе світло, просвічує наскрізь. Часом з’являлись бліді хмаринки, довгі, худі, прозорі, немов сухотники прохо-джались десь на курорті, понад блакитним морем (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах