прозорий
прозо́рий
-а, -е.
1》 Який вільно пропускає крізь себе світло, просвічує наскрізь.
|| Крізь просвіти, дірочки в якому видніються інші предмети; ажурний.
|| Крізь який чітко видно інші предмети; дуже чистий.
|| Світлий, ясний, нічим не затьмарений.
|| З погожими, ясними днями (про пори року, місяці тощо).
|| у сполуч. з ім. очі. Ясний.
|| кул. Приготовлений на освітленій рідині.
|| перен. З блідою і тонкою шкірою, дуже худий (про людину); який майже світиться (про шкіру).
|| перен. Приємний для слуху; мелодійний, чистий.
|| перен. Малопомітний, ледве вловимий.
2》 перен. Доступний для сприймання; зрозумілий, ясний, дохідливий.
|| Якого легко розгадати, збагнути; явний, неприхований.
|| Щирий, відвертий.
Великий тлумачний словник сучасної української мови