1. Великий тлумачний словник сучасної мови

прозорий

прозо́рий

-а, -е.

1》 Який вільно пропускає крізь себе світло, просвічує наскрізь.

|| Крізь просвіти, дірочки в якому видніються інші предмети; ажурний.

|| Крізь який чітко видно інші предмети; дуже чистий.

|| Світлий, ясний, нічим не затьмарений.

|| З погожими, ясними днями (про пори року, місяці тощо).

|| у сполуч. з ім. очі. Ясний.

|| кул. Приготовлений на освітленій рідині.

|| перен. З блідою і тонкою шкірою, дуже худий (про людину); який майже світиться (про шкіру).

|| перен. Приємний для слуху; мелодійний, чистий.

|| перен. Малопомітний, ледве вловимий.

2》 перен. Доступний для сприймання; зрозумілий, ясний, дохідливий.

|| Якого легко розгадати, збагнути; явний, неприхований.

|| Щирий, відвертий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прозорий — прозо́рий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. прозорий — Прозираний, проглядуваний, ок. крізький; (- воду) чистий-пречистий; (як сито) ажурний, ажуровий, прозористий; (- небо) світлий, ясний, не затьмарений; (- шкіру) який світиться, восковий; (звук) мелодійний, чистий; (смуток)... Словник синонімів Караванського
  3. прозорий — Ажурний, ажуровий, прозірний, прозірчастий, прозірчатий, прозористий, прозорний, прозорчастий, прозорчатий, просвітчастий Словник синонімів Вусика
  4. прозорий — ПРОЗО́РИЙ, а, е. 1. Який вільно пропускає крізь себе світло, просвічує наскрізь. Часом з'являлись бліді хмаринки, довгі, худі, прозорі, немов сухотники проходжались десь на курорті, понад блакитним морем (М. Словник української мови у 20 томах
  5. прозорий — ВІДВЕ́РТИЙ (який проявляється цілком відкрито), ВІДКРИ́ТИЙ, ПРЯМИ́Й, НЕПРИХО́ВАНИЙ, НЕПРИКРИ́ТИЙ, НЕЗАМАСКО́ВАНИЙ, Я́ВНИЙ, ПОМІ́ТНИЙ, ПРОЗО́РИЙ, НЕПОТАЙНИ́Й, НЕТА́ЄНИЙ рідше. Гвоздь подивився на мене з відвертим презирством (І. Словник синонімів української мови
  6. прозорий — Прозо́рий, -ра, -ре Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. прозорий — ПРОЗО́РИЙ, а, е. 1. Який вільно пропускає крізь себе світло, просвічує наскрізь. Часом з’являлись бліді хмаринки, довгі, худі, прозорі, немов сухотники прохо-джались десь на курорті, понад блакитним морем (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  8. прозорий — Прозорий, -а, -е Прозрачный. Світ проходить крізь скло, бо воно прозоре. Ком. II. 42. Поділ, втягаючись рогом у Дніпро, неначе плавав на синій тихій прозорій воді з своїми церквами й будинками. Левиц. Пов. 4. Словник української мови Грінченка