прокадити

Прокади́ти, -джу, -диш

гл. Покадить. Чуб. V. 797.

Значення в інших словниках

1. прокадити — прокади́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. прокадити — ПРОКАДИ́ТИ, джу́, диш, док. Розмахуючи кадилом, обкурити ладаном.  Словник української мови у 20 томах