прокатати —
проката́ти 1 дієслово доконаного виду возити, катати якийсь час; швидко проїхати повз кого, що-небудь; гостро критикувати когось привселюдно, на зборах, у пресі — розм. проката́ти 2 дієслово доконаного виду розгладити; обробити метал прокатуванням
Орфографічний словник української мови
прокатати —
I див. прокатувати I. II див. прокатувати II.
Великий тлумачний словник сучасної мови
прокатати —
ПРОКАТА́ТИ¹ див. прока́тувати¹. ПРОКАТА́ТИ² див. прока́тувати².
Словник української мови у 20 томах
прокатати —
прокоти́ти (проката́ти) на ворони́х (з вітерце́м) кого. Не проголосувати за когось, не обрати кого-небудь кудись. Люди почали говорити про те, щоб на наступних зборах прокотити Гризоту на вороних, а замість нього поставити мого тата (В.
Фразеологічний словник української мови