проквоктати

Проквокта́ти, -кчу́, -чеш

гл. Проклохтать (о курицѣ).

Значення в інших словниках

1. проквоктати — проквокта́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. проквоктати — ПРОКВОКТА́ТИ, окчу́, о́кчеш. Док. до квокта́ти.  Словник української мови у 20 томах