прокласти

Проклада́ти, -да́ю, -єш

сов. в. прокласти, -кладу́, -де́ш, гл. Прокладывать, проложить. Проклали зірочки дорогу у Русалим. Стор. МПр. 41.

Значення в інших словниках

1. прокласти — прокла́сти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. прокласти — див. прокладати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прокласти — ПРОКЛА́СТИ див. проклада́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. прокласти — проклада́ти (пробива́ти) / прокла́сти (проби́ти) доро́гу (шлях, сте́жку і т. ін.) до се́рця чийого. Домагатися розуміння, прихильності, любові в кого-небудь.  Фразеологічний словник української мови
5. прокласти — КРЕ́СЛИТИ (проводити риси, лінії на папері, землі тощо; виготовляти креслення, схему тощо), НАКРЕ́СЛЮВАТИ, РИСУВА́ТИ, ПРОКРЕ́СЛЮВАТИ, ПРОРИСО́ВУВАТИ (проводити риси, лінії); ПРОКЛАДА́ТИ (позначати на карті напрям руху корабля, літака і т. ін.). — Док.  Словник синонімів української мови
6. прокласти — ПРОКЛА́СТИ див. проклада́ти.  Словник української мови в 11 томах