Словник української мови Грінченка

прокублити

Прокублити, -лю, -лиш

гл. Въ стогу сдѣлать углубленіе, подобное норѣ. У припуск теля пускаємо, воно й прокублило стіг. Конст. у.

Словник української мови Грінченка