прокрякати —
прокря́кати дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
прокрякати —
прокрякаю, прокрякаєш і прокрячу, прокрячеш, док., перех. і неперех. 1》 Док. до крякати 1-4). || перен., розм. Сказати щось неприємним, різким голосом. 2》 Крякати якийсь час.
Великий тлумачний словник сучасної мови
прокрякати —
ПРОКРЯ́КАТИ, прокря́каю, прокря́каєш і прокря́чу, прокря́чеш, док., що і без прям. дод. 1. Док. до кря́кати 1–4; // перен., розм. Сказати щось неприємним, різким голосом. – Працює лазня, фельдфебель? – замість привітання спитав Лібіх ..
Словник української мови у 20 томах
прокрякати —
ПРОКРЯ́КАТИ, прокря́каю, прокря́каєш і прокря́чу, прокря́чеш, док., перех. і неперех. 1. Док. до кря́кати 1-4; // перен., розм. Сказати щось неприємним, різким голосом. — Працює лазня, фельдфебель? — замість привітання спитав Лібіх..
Словник української мови в 11 томах