пролютувати Пролютува́ти, -ту́ю, -єш гл. Пробыть извѣстное время разозленнымъ, разсерженнымъ. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках пролютувати — пролютува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови пролютувати — ПРОЛЮТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. Лютувати якийсь час. Словник української мови у 20 томах