1. Словник української мови Грінченка

пролютувати

Пролютува́ти, -ту́ю, -єш

гл. Пробыть извѣстное время разозленнымъ, разсерженнымъ.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пролютувати — пролютува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пролютувати — ПРОЛЮТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. Лютувати якийсь час. Словник української мови у 20 томах