пролящати
Проляща́ти, -щу́, -щи́ш
гл. Извѣстное время лящати (см.).
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пролящати — проляща́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- пролящати — -щить. Док. до лящати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пролящати — ПРОЛЯЩА́ТИ, щи́ть. Док. до ляща́ти. Разом з оглушливо ляскотливим пострілом пролящав і передсмертний викрик жінки (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах
- пролящати — ЛУНА́ТИ (про звуки — поширюватися в просторі, ставати чутним), ЛИ́НУТИ поет., ЛЕТІ́ТИ, ЛИ́ТИСЯ, НЕСТИ́СЯ, ПІДНО́СИТИСЯ, ТЕКТИ́, ІТИ́ (ЙТИ́), ПЛИСТИ́, ПЛИВТИ́, ПЛИ́НУТИ, УДАРЯ́ТИ (ВДАРЯ́ТИ) підсил., РОЗРИВА́ТИСЯ підсил., РОЗТИНА́ТИСЯ підсил. Словник синонімів української мови
- пролящати — ПРОЛЯЩА́ТИ, щи́ть. Док. до ляща́ти. Разом з оглушливо ляскотливим пострілом пролящав і передсмертний викрик жінки (Ле, Право.., 1957, 136). Словник української мови в 11 томах