пролящати

ПРОЛЯЩА́ТИ, щи́ть. Док. до ляща́ти.

Разом з оглушливо ляскотливим пострілом пролящав і передсмертний викрик жінки (Ле, Право.., 1957, 136).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пролящати — проляща́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пролящати — -щить. Док. до лящати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пролящати — ПРОЛЯЩА́ТИ, щи́ть. Док. до ляща́ти. Разом з оглушливо ляскотливим пострілом пролящав і передсмертний викрик жінки (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах
  4. пролящати — ЛУНА́ТИ (про звуки — поширюватися в просторі, ставати чутним), ЛИ́НУТИ поет., ЛЕТІ́ТИ, ЛИ́ТИСЯ, НЕСТИ́СЯ, ПІДНО́СИТИСЯ, ТЕКТИ́, ІТИ́ (ЙТИ́), ПЛИСТИ́, ПЛИВТИ́, ПЛИ́НУТИ, УДАРЯ́ТИ (ВДАРЯ́ТИ) підсил., РОЗРИВА́ТИСЯ підсил., РОЗТИНА́ТИСЯ підсил. Словник синонімів української мови
  5. пролящати — Проляща́ти, -щу́, -щи́ш гл. Извѣстное время лящати (см.). Словник української мови Грінченка