пролітати
I. Проліта́ти, -та́ю, -єш
сов. в. пролеті́ти, -лечу́, -ти́ш, гл. Пролетать, пролетѣть. Широкеє поле, широка толока, тілько орлам пролітати. Чуб. V. 128. Дрібний сніжок пролітає. Чуб. V. 1015.
---------------
II. Проліта́ти, -та́ю, -єш
гл. Облетѣть. Я ввесь світ пролітала, золотих горів не видала. Чуб. V. 336.
Словник української мови Грінченка