пролітати
ПРОЛІТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. і док., ПРОЛЕТІ́ТИ, ечу́, ети́ш, док.
1. Летіти, переміщатися в повітрі за допомогою крил у якому-небудь напрямку, над ким-, чим-небудь, повз когось, щось і т. ін. (про птахів, комах тощо).
Широкеє поле, широка толока, тільки орлам пролітати (П. Чубинський);
Раптом зупинилися три пташки, що пролітали повз нього (О. Іваненко);
Високо в небі пролітали з курликанням журавлі (А. Шиян);
Степ був одноманітний, безмежний, і ніщо не порушувало його тиші, хіба що поскрипування старого ярма, крик воронячих зграй, що з шумом пролітали мимо підвід (Григорій Тютюнник);
Хіба де довга оса пролетить, погуде, пов'ється над тим місцем і полетить геть (Панас Мирний);
Повзбіч вуха Сич лупатий пролетів (Я. Щоголів);
// Швидко проноситися в повітрі над ким-, чим-небудь, повз когось, щось і т. ін. завдяки певній зовнішній силі (вітру, поштовху тощо).
То вітер подме крижаний, то пролетить сніжок (Ю. Яновський);
Над лінією окопів пролітали кулі (Іван Ле);
Олов'яні хмари пролітали низько над головою (Ю. Збанацький);
Кілька грудок пролетіло межи Тиховичем і Савченком (М. Коцюбинський);
Гримнув вистріл, і куля пролетіла мимо голови опришка (Г. Хоткевич);
// Рухатися, пересуватися в повітрі або космічному просторі в якому-небудь напрямку, над кимсь, чимсь і т. ін. (про літальні апарати).
Над будинком “Слово” пролітають в небі літаки (В. Сосюра);
У повітря підіймається неквапливий поршневий літак ЛІ-2 .. Він пролітає над об'єктами – локаторами, радіостанціями (з газ.);
Літак пролетів над аеродромом і зник за лісами (В. Собко);
// Летіти в повітрі, космосі в певному напрямку на літальних апаратах (про пасажира, командира корабля або пілота).
Він [льотчик] пролітає над тайгою, над широкими ріками (О. Довженко);
Він думає, чи то часом не син пролетів, та й розписався тасьмою в небі над рідним вранішнім степом (О. Гончар);
// Проноситися над землею, поверхнею чого-небудь тощо (про вітер, вихор і т. ін.).
Вітер без гуку пролітав над селом (Леся Українка);
Світило сонце, пролітав вітрець, гойдаючи гілки вишень, яблунь і груш (І. Сенченко);
Вихор пролетів над Дніпром (С. Скляренко);
// На льоту проникати, проходити через що-небудь, крізь щось.
Панські закони – павутиння, в котрім муха плутається, а джміль пролітає (прислів'я);
Вогняні страшні птахи пролітали через будинок, у якому жили Фелікс, Воля і тітка Саша (Ю. Яновський);
Ззаду почувся крик: – Розступіться! дайте дорогу! І не встигли ще розступитись, коли крізь юрму пролетіло щось мокре, все у рідкому болоті, захлюпало всіх (М. Коцюбинський);
// Проходити навиліт (про кулю).
Куля пролетіла крізь шапку;
// Швидко переміщатися в космічному просторі (про небесні тіла).
[Дід:] Комету бачив. Пролітала колись отам за хлівом з великим хвостом (О. Довженко);
Ми народилися, коли селом мала пролетіти вогненна комета (О. Ковінька);
Он зірка в небі пролетіла, погасла зірка в вишині (В. Сосюра);
// перен. Поширюватися, розноситися (про звуки, слова і т. ін.).
Руфін і Прісцилла проходять за сцену .. Коротке зітхання пролітає по людях. Публіка гучно встає і рушає виходити з цирку (Леся Українка);
Недалеко прогриміла підвода, пролетіли чоловічі й жіночі голоси (М. Стельмах);
// перен. Швидко поширюватися (про чутки, новини і т. ін.).
Багато-багато перебулося тих днів, поки аж прийшов той день, що по місті новина, як стріла, пролетіла: Кармелюк ранений, Кармелюка везуть! (Марко Вовчок).
2. Проїжджати, рухатися в певному напрямку повз кого-, що-небудь і т. ін. на великій швидкості (про транспорт).
Близько будинку пролітають трамваї (І. Микитенко);
Все пролітають поїзди, несуть кудись і щастя, й горе (В. Сосюра);
– Бачу, ваша машина вже пролетіла. Ну, я кинув усе і гайда вслід... (В. Кучер);
Селом знову скажено пролетів тарантас (М. Стельмах);
// Проїжджати верхи на великій швидкості; швидко пересуватися завдяки транспортним засобам (про людей).
Час од часу з гиком на рисаках пролітають міські тузи, офіцерня, поміщики з повіту (А. Головко);
Вряди-годи пролітали на мотоциклах посильні чи офіцери зв'язку (В. Кучер);
Стихло все; хіба санками Пролетить хто по снігу, Та злегенька полозками Заскрегоче на бігу (П. Грабовський);
Загін розвідників .. пролетів вулицями і зник (С. Скляренко);
Зловісною бурею пролетів Батий. Багато лиха накоїли татари (А. Хижняк);
// розм. Пробігати на великій швидкості в якому-небудь напрямку, повз кого-, що-небудь і т. ін.
Перед його очима, наче метелики, пролітали пари (І. Нечуй-Левицький);
Біля них, вигинаючи руки і стан, з розгону пролетіла на підковах Христина (М. Стельмах);
// перен. Швидко проноситися перед очима (про уявний рух предметів і навколишнього світу, повз які швидко рухається людина).
За вікнами вагону пролітав степ (Н. Рибак);
Я дививсь, як далі пролітали І годинам загубив число... (С. Крижанівський);
А ліси зеленіли напрочуд мирно, а села, пролітаючи, мигтіли привітно, а шосе блищало в далечінь (О. Гончар);
// перен. Швидко проходити в думці, уяві, свідомості і т. ін.
Мені теж не спалося. Все життя моє, недовге й безвітряне, немов у калейдоскопі пролітало передо мною (Ю. Збанацький);
Перед ним у круговерті пролітають кілька страхітливих убивств, зв'язаних з ім'ям Апостола Смерті (М. Стельмах).
3. що і без прям. дод. Долати на льоту якусь відстань за певний відрізок часу.
Сарана пролітає в середньому 12–15 км за день (з наук. літ.);
// перен. Швидко рухаючись, покривати яку-небудь відстань, долати якийсь простір.
Пролетіли [поїздом] тунель (О. Довженко);
Скаженим чвалом пролетів [Гнат] усю Троянівку (Григорій Тютюнник).
4. перен. Швидко, непомітно минати (про час).
Проліта мій вік, як буйний Вітер понад морем, Бідний долею ясною Та багатий горем (Я. Щоголів);
Безхмарна юність проліта, надходять зрілості літа: позаду – твій останній клас, попереду – життя (М. Упеник);
Невеликії три літа Марно пролетіли... А багато в моїй хаті Лиха наробили (Т. Шевченко).
5. док. тільки проліта́ти. Проводити якийсь час у польоті.
Пролітати цілу добу в космосі.
6. док. тільки проліта́ти, що і без прям. дод., розм., рідко. Літаючи, пропускати, упускати що-небудь.
– Так тобі і треба.., писаря не слухав, .. та, бач, у вирій літав, та сотничество і пролітав (Г. Квітка-Основ'яненко).
◇ (1) Му́ха пролети́ть — чу́тно (д) див. чу́тно.
Словник української мови (СУМ-20)