проліт
ПРОЛІ́Т¹, льо́ту, ч.
1. Дія за знач. пролеті́ти, проліта́ти 1, 3.
Після прольоту Місяця станція [“Зонд-3”] продовжує свій рух по геліоцентричній орбіті, віддаляючись від Землі і Сонця (з газ.).
2. Шлях, яким летять у вирій птахи.
Столітні дуби біля школи, Машини, укриті гіллям, Далекого неба приполи, Одкритий проліт журавлям... Ніколи, Куземин, ніколи, Все те не забудеться нам (Л. Первомайський).
ПРОЛІ́Т², льо́ту, ч., рідко.
1. Те саме, що прогі́н 4.
Конструкція даху, особливо в житлових будівлях, дуже проста: при невеликому прольоті в 5 –6 метрів система висячих крокв складалася з кроквяних ніг і бантини (з наук. літ.);
Євген Леонідович замріяно ходив просторими прольотами нового цеху, сповненого знайомою музикою верстатного шуму (з газ.);
Селянин випустив з рук клунок, а сам заточився і впав на першім прольоті дерев'яного мосту (Іван Ле).
2. розм. Відстань між залізничними зупинками; перегін.
До ночі ждати треба, бо вдень “зайцем” і прольоту не проїдеш (А. Головко).
Словник української мови (СУМ-20)