пролітати

ПРОЛІТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. і док., ПРОЛЕТІ́ТИ, ечу́, ети́ш, док.

1. Летіти, переміщатися в повітрі за допомогою крил у якому-небудь напрямку, над ким-, чим-небудь, повз когось, щось і т. ін. (про птахів, комах тощо).

Широкеє поле, широка толока, тільки орлам пролітати (П. Чубинський);

Раптом зупинилися три пташки, що пролітали повз нього (О. Іваненко);

Високо в небі пролітали з курликанням журавлі (А. Шиян);

Степ був одноманітний, безмежний, і ніщо не порушувало його тиші, хіба що поскрипування старого ярма, крик воронячих зграй, що з шумом пролітали мимо підвід (Григорій Тютюнник);

Хіба де довга оса пролетить, погуде, пов'ється над тим місцем і полетить геть (Панас Мирний);

Повзбіч вуха Сич лупатий пролетів (Я. Щоголів);

// Швидко проноситися в повітрі над ким-, чим-небудь, повз когось, щось і т. ін. завдяки певній зовнішній силі (вітру, поштовху тощо).

То вітер подме крижаний, то пролетить сніжок (Ю. Яновський);

Над лінією окопів пролітали кулі (Іван Ле);

Олов'яні хмари пролітали низько над головою (Ю. Збанацький);

Кілька грудок пролетіло межи Тиховичем і Савченком (М. Коцюбинський);

Гримнув вистріл, і куля пролетіла мимо голови опришка (Г. Хоткевич);

// Рухатися, пересуватися в повітрі або космічному просторі в якому-небудь напрямку, над кимсь, чимсь і т. ін. (про літальні апарати).

Над будинком “Слово” пролітають в небі літаки (В. Сосюра);

У повітря підіймається неквапливий поршневий літак ЛІ-2 .. Він пролітає над об'єктами – локаторами, радіостанціями (з газ.);

Літак пролетів над аеродромом і зник за лісами (В. Собко);

// Летіти в повітрі, космосі в певному напрямку на літальних апаратах (про пасажира, командира корабля або пілота).

Він [льотчик] пролітає над тайгою, над широкими ріками (О. Довженко);

Він думає, чи то часом не син пролетів, та й розписався тасьмою в небі над рідним вранішнім степом (О. Гончар);

// Проноситися над землею, поверхнею чого-небудь тощо (про вітер, вихор і т. ін.).

Вітер без гуку пролітав над селом (Леся Українка);

Світило сонце, пролітав вітрець, гойдаючи гілки вишень, яблунь і груш (І. Сенченко);

Вихор пролетів над Дніпром (С. Скляренко);

// На льоту проникати, проходити через що-небудь, крізь щось.

Панські закони – павутиння, в котрім муха плутається, а джміль пролітає (прислів'я);

Вогняні страшні птахи пролітали через будинок, у якому жили Фелікс, Воля і тітка Саша (Ю. Яновський);

Ззаду почувся крик: – Розступіться! дайте дорогу! І не встигли ще розступитись, коли крізь юрму пролетіло щось мокре, все у рідкому болоті, захлюпало всіх (М. Коцюбинський);

// Проходити навиліт (про кулю).

Куля пролетіла крізь шапку;

// Швидко переміщатися в космічному просторі (про небесні тіла).

[Дід:] Комету бачив. Пролітала колись отам за хлівом з великим хвостом (О. Довженко);

Ми народилися, коли селом мала пролетіти вогненна комета (О. Ковінька);

Он зірка в небі пролетіла, погасла зірка в вишині (В. Сосюра);

// перен. Поширюватися, розноситися (про звуки, слова і т. ін.).

Руфін і Прісцилла проходять за сцену .. Коротке зітхання пролітає по людях. Публіка гучно встає і рушає виходити з цирку (Леся Українка);

Недалеко прогриміла підвода, пролетіли чоловічі й жіночі голоси (М. Стельмах);

// перен. Швидко поширюватися (про чутки, новини і т. ін.).

Багато-багато перебулося тих днів, поки аж прийшов той день, що по місті новина, як стріла, пролетіла: Кармелюк ранений, Кармелюка везуть! (Марко Вовчок).

2. Проїжджати, рухатися в певному напрямку повз кого-, що-небудь і т. ін. на великій швидкості (про транспорт).

Близько будинку пролітають трамваї (І. Микитенко);

Все пролітають поїзди, несуть кудись і щастя, й горе (В. Сосюра);

– Бачу, ваша машина вже пролетіла. Ну, я кинув усе і гайда вслід... (В. Кучер);

Селом знову скажено пролетів тарантас (М. Стельмах);

// Проїжджати верхи на великій швидкості; швидко пересуватися завдяки транспортним засобам (про людей).

Час од часу з гиком на рисаках пролітають міські тузи, офіцерня, поміщики з повіту (А. Головко);

Вряди-годи пролітали на мотоциклах посильні чи офіцери зв'язку (В. Кучер);

Стихло все; хіба санками Пролетить хто по снігу, Та злегенька полозками Заскрегоче на бігу (П. Грабовський);

Загін розвідників .. пролетів вулицями і зник (С. Скляренко);

Зловісною бурею пролетів Батий. Багато лиха накоїли татари (А. Хижняк);

// розм. Пробігати на великій швидкості в якому-небудь напрямку, повз кого-, що-небудь і т. ін.

Перед його очима, наче метелики, пролітали пари (І. Нечуй-Левицький);

Біля них, вигинаючи руки і стан, з розгону пролетіла на підковах Христина (М. Стельмах);

// перен. Швидко проноситися перед очима (про уявний рух предметів і навколишнього світу, повз які швидко рухається людина).

За вікнами вагону пролітав степ (Н. Рибак);

Я дививсь, як далі пролітали І годинам загубив число... (С. Крижанівський);

А ліси зеленіли напрочуд мирно, а села, пролітаючи, мигтіли привітно, а шосе блищало в далечінь (О. Гончар);

// перен. Швидко проходити в думці, уяві, свідомості і т. ін.

Мені теж не спалося. Все життя моє, недовге й безвітряне, немов у калейдоскопі пролітало передо мною (Ю. Збанацький);

Перед ним у круговерті пролітають кілька страхітливих убивств, зв'язаних з ім'ям Апостола Смерті (М. Стельмах).

3. що і без прям. дод. Долати на льоту якусь відстань за певний відрізок часу.

Сарана пролітає в середньому 12–15 км за день (з наук. літ.);

// перен. Швидко рухаючись, покривати яку-небудь відстань, долати якийсь простір.

Пролетіли [поїздом] тунель (О. Довженко);

Скаженим чвалом пролетів [Гнат] усю Троянівку (Григорій Тютюнник).

4. перен. Швидко, непомітно минати (про час).

Проліта мій вік, як буйний Вітер понад морем, Бідний долею ясною Та багатий горем (Я. Щоголів);

Безхмарна юність проліта, надходять зрілості літа: позаду – твій останній клас, попереду – життя (М. Упеник);

Невеликії три літа Марно пролетіли... А багато в моїй хаті Лиха наробили (Т. Шевченко).

5. док. тільки проліта́ти. Проводити якийсь час у польоті.

Пролітати цілу добу в космосі.

6. док. тільки проліта́ти, що і без прям. дод., розм., рідко. Літаючи, пропускати, упускати що-небудь.

– Так тобі і треба.., писаря не слухав, .. та, бач, у вирій літав, та сотничество і пролітав (Г. Квітка-Основ'яненко).

◇ (1) Му́ха пролети́ть — чу́тно (д) див. чу́тно.