1. Словник сучасного українського сленгу

пролітати

Аю, -аєш, недок., пролетіти, -чу, -тиш, док. Втрачати можливість, не скористатись шансом. Ті, що капітулювали, — пролетіли (Д. Корчинський).

◇

Пролітати, як фанера над Парижем.

Джерело: Словник сучасного українського сленгу на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пролітати — проліта́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пролітати — (над чим) ЛЕТІТИ, перелітати, ШУГАТИ; П. мчати, (- час) МИНАТИ. Словник синонімів Караванського
  3. пролітати — див. зникати; літати Словник синонімів Вусика
  4. пролітати — -аю, -аєш, недок. і док., пролетіти, -ечу, -етиш, док. 1》 неперех. Летіти, переміщатися в повітрі за допомогою крил в якому-небудь напрямку, над ким-, чим-небудь, повз когось, щось і т. ін. (про птахів, комах тощо). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. пролітати — ПРОЛІТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. і док., ПРОЛЕТІ́ТИ, ечу́, ети́ш, док. 1. Летіти, переміщатися в повітрі за допомогою крил у якому-небудь напрямку, над ким-, чим-небудь, повз когось, щось і т. ін. (про птахів, комах тощо). Словник української мови у 20 томах
  6. пролітати — чу́тно (чуть), як (коли́) (і) му́ха лети́ть (літа́є, проліта́є) / пролети́ть. Стає дуже тихо. Народ, що досі переговорювався, зразу замер-затих, чутно було, як муха літала (Панас Мирний). му́ха пролети́ть — чу́тно. Григорій Павлович говорить. Фразеологічний словник української мови
  7. пролітати — БІ́ГТИ (про час, події — швидко, непомітно минати), ПРОБІГА́ТИ, ПЕРЕБІГА́ТИ, ЗБІГА́ТИ, ПРОНО́СИТИСЯ, МЧА́ТИ підсил., МЧА́ТИСЯ підсил., ЛЕТІ́ТИ підсил., ПРОЛІТА́ТИ підсил. — Док. Словник синонімів української мови
  8. пролітати — Проліта́ти, -та́ю, -та́єш; пролеті́ти, -лечу́, -лети́ш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. пролітати — ПРОЛІТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. і док., ПРОЛЕТІ́ТИ, ечу́, ети́ш, док. 1. неперех. Летіти, переміщатися в повітрі за допомогою крил в якому-небудь напрямку, над ким-, чим-небудь, повз когось, щось і т. ін. (про птахів, комах тощо). Словник української мови в 11 томах
  10. пролітати — I. Проліта́ти, -та́ю, -єш сов. в. пролеті́ти, -лечу́, -ти́ш, гл. Пролетать, пролетѣть. Широкеє поле, широка толока, тілько орлам пролітати. Чуб. V. 128. Дрібний сніжок пролітає. Чуб. V. 1015. --------------- II. Проліта́ти, -та́ю, -єш гл. Облетѣть. Словник української мови Грінченка