пролітати
проліта́ти
-аю, -аєш, недок. і док., пролетіти, -ечу, -етиш, док.
1》 неперех. Летіти, переміщатися в повітрі за допомогою крил в якому-небудь напрямку, над ким-, чим-небудь, повз когось, щось і т. ін. (про птахів, комах тощо).
|| Швидко проноситися в повітрі над ким-, чим-небудь, повз когось, щось і т. ін. завдяки певній зовнішній силі (вітру, поштовху тощо).
|| Рухатися, пересуватися в повітрі або космічному просторі в якому-небудь напрямку, над кимсь, чимсь і т. ін. (про літальні апарати).
|| Летіти у повітрі, космосі в певному напрямку на літальних апаратах (про пасажира, командира корабля або пілота).
|| Проноситися над землею, поверхнею чого-небудь тощо (про вітер, вихор і т. ін.).
|| На льоту проникати, проходити через що-небудь, крізь щось.
|| Проходити навиліт (про кулю).
|| Швидко переміщатися в космічному просторі (про небесні тіла).
|| перен. Поширюватися, розноситися (про звуки, слова і т. ін.).
|| перен. Швидко поширюватися (про чутки, новини і т. ін.).
2》 неперех. Проїжджати, рухатися у певному напрямку повз кого-, що-небудь і т. ін. на великій швидкості (про транспорт).
|| Проїжджати верхи на великій швидкості; швидко пересуватися завдяки транспортним засобам (про людей).
|| розм. Пробігати на великій швидкості у якому-небудь напрямку, повз кого-, що-небудь і т. ін.
|| перен. Швидко проноситися перед очима (про уявний рух предметів і навколишнього світу, повз які швидко рухається людина).
|| перен. Швидко проходити в думці, уяві, свідомості і т. ін.
3》 перех. і неперех. Долати на льоту якусь відстань за певний відрізок часу.
|| перен. Швидко рухаючись, покривати яку-небудь відстань, долати якийсь простір.
4》 неперех., перен. Швидко, непомітно минати (про час).
5》 док. тільки пролітати, неперех. Проводити якийсь час у польоті.
6》 док. тільки пролітати, перех., розм., рідко. Літаючи, пропускати, упускати що-небудь.
Значення в інших словниках
- пролітати — проліта́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- пролітати — (над чим) ЛЕТІТИ, перелітати, ШУГАТИ; П. мчати, (- час) МИНАТИ. Словник синонімів Караванського
- пролітати — див. зникати; літати Словник синонімів Вусика
- пролітати — ПРОЛІТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. і док., ПРОЛЕТІ́ТИ, ечу́, ети́ш, док. 1. Летіти, переміщатися в повітрі за допомогою крил у якому-небудь напрямку, над ким-, чим-небудь, повз когось, щось і т. ін. (про птахів, комах тощо). Словник української мови у 20 томах
- пролітати — Аю, -аєш, недок., пролетіти, -чу, -тиш, док. Втрачати можливість, не скористатись шансом. Ті, що капітулювали, — пролетіли (Д. Корчинський). ◇ Пролітати, як фанера над Парижем. Словник сучасного українського сленгу
- пролітати — чу́тно (чуть), як (коли́) (і) му́ха лети́ть (літа́є, проліта́є) / пролети́ть. Стає дуже тихо. Народ, що досі переговорювався, зразу замер-затих, чутно було, як муха літала (Панас Мирний). му́ха пролети́ть — чу́тно. Григорій Павлович говорить. Фразеологічний словник української мови
- пролітати — БІ́ГТИ (про час, події — швидко, непомітно минати), ПРОБІГА́ТИ, ПЕРЕБІГА́ТИ, ЗБІГА́ТИ, ПРОНО́СИТИСЯ, МЧА́ТИ підсил., МЧА́ТИСЯ підсил., ЛЕТІ́ТИ підсил., ПРОЛІТА́ТИ підсил. — Док. Словник синонімів української мови
- пролітати — Проліта́ти, -та́ю, -та́єш; пролеті́ти, -лечу́, -лети́ш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- пролітати — ПРОЛІТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. і док., ПРОЛЕТІ́ТИ, ечу́, ети́ш, док. 1. неперех. Летіти, переміщатися в повітрі за допомогою крил в якому-небудь напрямку, над ким-, чим-небудь, повз когось, щось і т. ін. (про птахів, комах тощо). Словник української мови в 11 томах
- пролітати — I. Проліта́ти, -та́ю, -єш сов. в. пролеті́ти, -лечу́, -ти́ш, гл. Пролетать, пролетѣть. Широкеє поле, широка толока, тілько орлам пролітати. Чуб. V. 128. Дрібний сніжок пролітає. Чуб. V. 1015. --------------- II. Проліта́ти, -та́ю, -єш гл. Облетѣть. Словник української мови Грінченка