Словник української мови Грінченка

пролічити

Пролічи́ти, -чу́, -чиш

гл. Просчитать.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. пролічити — пролічи́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. пролічити — ПРОЛІЧИ́ТИ, у́, иш, док. 1. Док. до лічи́ти¹ 1. 2. Лічити якийсь час.  Словник української мови у 20 томах