пролічити ПРОЛІЧИ́ТИ, у́, иш, док. 1. Док. до лічи́ти¹ 1. 2. Лічити якийсь час. Словник української мови (СУМ-20)
Значення в інших словниках пролічити — пролічи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови пролічити — Пролічи́ти, -чу́, -чиш гл. Просчитать. Словник української мови Грінченка