промикати

Проми́кати, -каю, -єш

гл. Продернуть, протянуть сквозь что. Шух. І. 238.

Значення в інших словниках

1. промикати — проми́кати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. промикати — ПРОМИ́КАТИ, проми́каю, проми́каєш і проми́чу, проми́чеш, док., що, діал. Протягнути що-небудь крізь щось.  Словник української мови у 20 томах