промигтіти

Промигтіти, -гчу, -гти́ш

гл. Промелькнуть. Швидко-швидко бігли коні, — тільки в очах усе теє промигтіло. МВ. (О. 1862. III. 51).

Значення в інших словниках

1. промигтіти — промигті́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. промигтіти — -тить. Док. до мигтіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. промигтіти — ПРОМИГТІ́ТИ, ти́ть. Док. до мигті́ти. Швидко-швиденько бігли коні, – тільки в очах усе теє промигтіло (Марко Вовчок); Два рідні брати стояли один проти одного, як чужі. Один полонений, другий вільний. Але в їх серцях забилося щось рідне. В головах промигтіли давні-давні спогади (Мирослав Ірчан).  Словник української мови у 20 томах
4. промигтіти — ПРОМИГТІ́ТИ, ти́ть. Док. до мигті́ти. Швидко-швиденько бігли коні, — тільки в очах усе теє промигтіло (Вовчок, І, 1955, 118); Два рідні брати стояли один проти одного, як чужі. Один полонений, другий вільний. Але в їх серцях забилося щось рідне.  Словник української мови в 11 томах